«Сьогодні мій день народження, але я не маю торта. Я готую собі картоплю». «Моя мама спекла хліб, але її ніхто не похвалив». Якщо ви користуєтеся фейсбуком, то, напевно, хоча б раз бачили подібні публікації.
Часто вони збирають сотні коментарів і тисячі поширень – користувачі щиро співчувають і хочуть підтримати людину.
Такі пости трапляються і в місцевих групах: шумчани так само активно лайкають, коментують та поширюють подібні історії, не підозрюючи, що за ними може стояти щось інше.
Але в більшості випадків це не справжні історії. Фото створені штучним інтелектом або ж взяті зі сторінок реальних людей без їхнього дозволу, а емоційні тексти написані лише для того, щоб змусити користувачів поставити лайк, залишити коментар чи поширити допис.
Розповідаємо, навіщо створюють такі публікації, чому вони можуть бути небезпечними та як навчитися розпізнавати ШІ-зображення (створені штучним інтелектом).
Чому ШІ-зображення заполонили соцмережі
За останні кілька років інструменти генеративного штучного інтелекту зробили величезний крок уперед. Якщо раніше створення реалістичних зображень вимагало спеціальних навичок, то сьогодні достатньо кількох текстових запитів, щоб отримати фото людини, яка ніколи не існувала. Існує безліч сервісів, де це можна зробити, як от, DALL·E, Nano Banana, Midjourney, Stable Diffusion та десятки інших.
Саме тому фейсбук, тікток та інші соцмережі буквально заполонили такі картинки. Особливо часто вони з’являються у фейсбуці, де алгоритми активно рекомендують подібний контент навіть тим користувачам, які ніколи його спеціально не шукали.
Найчастіше це фотографії військових, дітей, літніх людей, тварин або сімей із драматичними історіями. Усі вони побудовані за одним сценарієм – викликати співчуття.
Для чого створюють такі пости
На перший погляд здається, що нічого страшного в таких дописах немає. Людина залишила кілька теплих слів під фотографією військового чи самотньої бабусі, поставила вподобайку – що в цьому поганого? Насправді ж подібні дописи часто використовують одразу для кількох цілей.
Для швидкого набору підписників. Алгоритми фейсбуку просувають публікації, які активно коментують і поширюють. Чим більше реакцій отримує допис, тим більшій кількості людей його покаже соцмережа.
Для шахрайства. Дослідники зі Стенфордського та Джорджтаунського університетів проаналізували понад сотню сторінок із великою кількістю ШІ-зображень і виявили: такі сторінки нерідко використовують емоційні пости як приманку, а згодом починають публікувати посилання на шахрайські сайти, фейкові збори коштів, продаж неіснуючих товарів або форми для викрадення особистих даних.
Для інформаційних операцій. У Центрі протидії дезінформації попереджають, що подібні сторінки можуть використовуватися росією як майданчики для поширення пропаганди. Спочатку вони збирають велику авдиторію людей, які довіряють таким публікаціям, а потім починають поширювати маніпулятивний або відверто брехливий контент.
Ще одна небезпека полягає в тому, що адміністратор може будь-коли змінити зміст уже популярного допису. Публікація, яка вчора просила привітати «військового з днем народження», завтра може перетворитися на фейковий збір грошей або пропагандистське повідомлення, але всі лайки й поширення залишаться.
Як працює схема з ШІ-фото?
Спочатку адміністратори сторінки публікують десятки емоційних історій із зображеннями, створеними штучним інтелектом: військові, самотні пенсіонери, діти, тварини або люди, які нібито святкують день народження без привітань. Такі пости не вимагають значних зусиль, зате добре привертають увагу й викликають співчуття.
Коли публікації набирають тисячі лайків, коментарів і поширень, алгоритми починають показувати їх дедалі ширшій авдиторії – і сторінка швидко росте.
А вже потім, як описано вище, тематику підміняють: замість чергового «привітайте з днем народження» з’являються реклама, шахрайські збори або посилання на сторонні сайти.
Як зрозуміти, що перед вами фото, створене штучним інтелектом
Єдиної ознаки, яка безпомилково вказує на ШІ, не існує. Сучасні генератори зображень навчилися створювати дуже реалістичні картинки, тому звертати увагу потрібно одразу на кілька деталей.
Насамперед насторожити має сама історія. Якщо під фото людини є заклик «ніхто мене не привітав», «напишіть хоча б одне добре слово», «не проходьте повз» або «поставте сердечко», велика ймовірність, що автори намагаються викликати сильну емоцію та змусити користувача взаємодіяти з публікацією.
У багатьох таких публікаціях також трапляються неприродні конструкції або помилки, які схожі на автоматичний переклад із російської. Наприклад:
– жінка пише про себе в чоловічому роді;
– військовий називає борщ «буряковим супом»;
– трапляються нелогічні словосполучення чи дивний порядок слів.
Такі дрібниці можуть свідчити про те, що текст створювався автоматично або перекладався без перевірки.
Ще однією ознакою ШІ є надто ідеальні люди – неприродна гладка шкіра, симетричне обличчя і майже жодних недоліків. Особливо це помітно на фото військових. Люди, які місяцями перебувають на фронті, навряд чи матимуть вигляд моделей із рекламної фотосесії.
Також варто уважно придивитися до самої світлини. Найчастіше штучний інтелект видають дрібниці: неприродні пальці, дивно розташовані прикраси, розмиті краї предметів, непропорційні меблі чи будівлі, беззмістовні написи на вивісках або одязі. Іноді фон виглядає занадто ідеальним або, навпаки, надмірно розмитим, щоб приховати помилки генерації.
Ще одна порада – перевірити саму сторінку. Якщо вона публікує десятки майже однакових історій про військових, дітей, тварин чи літніх людей, а авторів фотографій ніде не вказано, це серйозний привід засумніватися в достовірності такого контенту.
Найкращий спосіб не стати жертвою маніпуляцій – оцінювати одночасно і джерело інформації, і зміст допису, і саме зображення.
Головне правило – не поспішайте реагувати
Розвиток штучного інтелекту означає, що дедалі більше фотографій буде майже неможливо відрізнити від справжніх. Тому сьогодні важливо не лише шукати зайві пальці чи дивні тіні, а й ставити собі прості запитання:
Хто опублікував це фото?
Чи можна довіряти цьому акаунту?
Чому історія виглядає настільки драматичною?
Чи є підтвердження, що ця людина існує?
Чому автор просить лише поставити лайк або написати коментар?
Саме критичне мислення залишається найкращим захистом від маніпуляцій.
Наступного разу, коли побачите у стрічці подібне фото, не поспішайте залишати коментар. Цілком можливо, що перед вами не реальна людина, а згенероване штучним інтелектом зображення, створене лише для того, щоб використати ваші емоції та допомогти черговій сторінці набрати охоплення або стати інструментом шахрайства чи пропаганди.
Вікторія РУДЗІНСЬКА
