4 вересня Україна матиме нову банкноту – 2000 гривень. Найбільший номінал сучасної гривні Національний банк вводить в обіг із портретом Василя Стуса.
Але історія українських грошей почалася задовго до появи паперових купюр. І часом наші предки розраховувалися не банкнотами, а важкими срібними злитками, а українці 1990-х могли отримувати зарплату мільйонами.
Нова «двотисячка» – зі Стусом
Нова банкнота номіналом 2000 гривень стане найвищим номіналом української національної валюти. Її основний колір – синій, розмір – 75×166 мм.
На лицьовому боці зображено Василя Стуса – українського поета, дисидента, правозахисника та борця за незалежність України. На зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався поет.
На банкноті також розміщено рядок із поезії Стуса: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве». У дизайні використано мотиви українського дисидентського руху.
Цікаво, що дата введення банкноти – 4 вересня – також символічна. Саме 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив у київському кінотеатрі «Україна» проти політичних репресій. А 4 вересня 1985 року поет загинув у радянському таборі.
Нова купюра має понад 20 захисних елементів. Серед них – спеціальна синьо-жовта «віконна» стрічка Anima™ Colour: якщо нахиляти банкноту, зображення Тризуба на ній змінюється на знак гривні. Також використано оптично-змінний елемент SPARK із кінетичним ефектом.
За словами НБУ, поява нового номіналу пов’язана з економічними змінами: зростанням доходів і цін, збільшенням обсягу готівки та зміною поведінки людей під час розрахунків. Подібна причина свого часу стала одним із факторів появи банкноти 1000 гривень у 2019 році.
Але перш ніж у наших гаманцях з’явилася «двотисячка», українські гроші пройшли багатовікову історію.
Гривня, яку можна було носити на шиї
Слово «гривня» набагато старше за незалежну Україну. У Київській Русі ним спочатку називали прикрасу у вигляді обруча, яку носили на шиї. Згодом слово стало позначати вагову та грошово-лічильну одиницю.
За князя Володимира Великого, наприкінці X – на початку XI століття, з’явилися перші давньоруські монети – златники та срібляники. На них було зображено князя і знак Тризуба – один із найдавніших відомих символів української державності.
А приблизно у XII–XIV століттях монети на значній частині території Русі майже зникли з обігу. Їх замінили великі срібні злитки – гривні. Київські гривні були важкими шматками срібла, які використовувалися під час великих розрахунків та сплати данини.
Тож сучасна купюра з написом «гривень» має назву, якій понад тисячу років.
Гроші Української держави початку ХХ століття
Спроба створити власну українську валюту відбулася під час Української революції 1917–1921 років.
5 січня 1918 року була введена перша банкнота незалежної Української держави — державний кредитовий білет номіналом 100 карбованців. Її ескіз створив видатний український художник Георгій Нарбут.
У 1918 році в українській грошовій системі вже з’явилася гривня. Закон Центральної Ради передбачав банкноти номіналом 2, 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень, а також розмінні монети – шаги.
До речі, шаг – не сучасна вигадка. Ця назва має давню українську традицію. У 1918 році планували випускати монети номіналом 1, 2, 5, 20 і 50 шагів, а фактично були випущені розмінні марки на 10, 20, 30, 40 і 50 шагів.
1990-ті: коли гроші рахували мільйонами
А далі – сторінка, яку багато українців пам’ятають особисто.
Після проголошення незалежності Україна ще певний час залишалася у рублевій зоні. 10 січня 1992 року Національний банк ввів у готівковий обіг купони багаторазового використання – майбутні купоно-карбованці. У листопаді того ж року рубль остаточно перестав бути засобом платежу в Україні.
Початок 1990-х був надзвичайно важким: падіння виробництва, економічна криза, дефіцит, стрімке зростання цін і гіперінфляція дуже швидко знецінювали гроші.
І номінали купюр буквально росли на очах.
У 1992 році найбільшою банкнотою був 1000 карбованців. Уже в 1993 році – 100 тисяч, у 1994-му – 500 тисяч, а в 1995-му – 1 мільйон карбованців.
Так і виникло те саме відчуття 1990-х: грошей у руках могло бути багато, а купити за них – дедалі менше.
Мільйон карбованців у кишені вже не означав багатство. Це була реальність економіки, у якій цифри на купюрах і цінниках стрімко збільшувалися.
За даними НБУ, лише купоно-карбованців номіналами від 1 до 1 000 000 у 1992–1996 роках було введено в обіг не менше 30 випусків.
Сьогодні фотографія банкноти 1 000 000 карбованців може здатися майже фантастичною. А для українців того часу це були звичайні гроші.
Купони, сертифікати і гроші «торбами»
Ті роки залишили після себе не лише купюри з величезними цифрами.
Були картки споживача, відрізні купони, приватизаційні майнові сертифікати, а також сертифікати на компенсацію грошових заощаджень.
Важливо, щоправда, не плутати їх із грошима: приватизаційні та компенсаційні сертифікати не були звичайними банкнотами, хоча для людей того часу вони були частиною щоденної фінансової реальності.
А от купоно-карбованці були справжнім платіжним засобом.
Недарма про 1990-ті досі згадують, що гроші носили мало не торбами. Це не перебільшення щодо самих купюр: через величезні номінали пачки банкнот ставали фізично великими, хоча їхня купівельна спроможність стрімко падала.
100 000 карбованців – і одна гривня
Нарешті настав момент, коли країна сказала: досить рахувати мільйони.
2 вересня 1996 року розпочалася грошова реформа, під час якої український карбованець замінила гривня.
Співвідношення було простим і водночас символічним:
100 000 карбованців = 1 гривня.
У перші два тижні – з 2 до 16 вересня – гривня та карбованець перебували в обігу паралельно. А з 17 вересня єдиним законним засобом платежу стала гривня.
На момент реформи в обігу перебувало 338,1 трлн карбованців. Із них під час реформи було вилучено 327,9 трлн – близько 97% усієї емітованої готівки.
Першими українськими банкнотами нової епохи стали купюри 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень.
Від 1 гривні до 2000
Гривня теж змінювалася.
У 2001 році в обіг увійшла банкнота 200 гривень, у 2006-му – 500 гривень, а у 2019-му – 1000 гривень.
Сьогодні ж до цього ряду додається новий, найбільший номінал – 2000 гривень.
І в цьому є певна історична закономірність.
Колись гривня була срібним злитком. Потім – назвою грошової одиниці. Потім українці рахували карбованці тисячами й мільйонами. У 1996 році почали рахувати гривнями. А тепер у руках українців з’явиться купюра, на якій написано «дві тисячі гривень».
Гроші – це більше, ніж цифри
За кожною українською купюрою стоїть не лише її номінал.
На гривнях – князі, письменники, науковці, архітектурні пам’ятки, символи державності. А тепер на найбільшій банкноті – Василь Стус, людина, яка заплатила життям за право України бути вільною.
Можна сказати, що історія українських грошей – це своєрідна історія самої держави.
Від Тризуба на срібляниках Володимира Великого – до Тризуба на сучасній захисній стрічці.
Від срібної гривні – до паперової гривні.
Від мільйонів карбованців – до двох тисяч гривень.
І вже 4 вересня 2026 року ця історія отримала нову сторінку – у вигляді нової української банкноти.
