Після вибухів, падіння уламків чи повідомлень про роботу ППО часто з’являється спокуса одразу щось сфотографувати й викласти в соцмережі. Люди хочуть попередити інших, показати, що сталося, або швидше поділитися новиною.
Але під час війни така публікація може бути небезпечною.
Юрист Святослав Омельчук пояснює: фото чи відео після обстрілу, це не просто «картинка для Facebook». На ньому можуть бути деталі, які допоможуть ворогу зрозуміти наслідки удару, місце влучання, роботу служб, стан об’єкта або те, чи потрібно бити повторно.
Чому це важливо для Шумщини
У невеликій громаді інформація розходиться дуже швидко. Один допис у місцевій групі можуть за кілька хвилин побачити сусіди, родичі, знайомі, волонтери, військові, посадовці й журналісти.
Те саме стосується і фото після обстрілів. Навіть якщо автор не вказує точну адресу, на знімку можуть бути впізнавані будівлі, дороги, таблички, частини інфраструктури або інші орієнтири. Для місцевих людей це просто «знайоме місце», а для ворога – додаткова інформація.
Саме тому правило має бути простим: спочатку офіційна інформація, потім, будь-яке поширення. Якщо державні органи або військові адміністрації не оприлюднили фото чи відео, не варто робити це самостійно.
Як такі публікації можуть допомогти ворогу
Фото й відео після обстрілів можуть показати більше, ніж здається.
З них можна зрозуміти:
– куди саме влучили;
– які були наслідки;
– чи пошкоджений важливий об’єкт;
– чи працювали сили оборони або спеціальні служби;
– чи є поруч інші об’єкти, які можуть бути цікавими для наступних атак.
Такі матеріали також можуть використати для пропаганди: вирвати з контексту, перекрутити, підписати неправдивим текстом або подати як «доказ» вигаданої версії подій.
Юрист наголошує: навіть якщо людина не мала поганого наміру, результат може бути небезпечним. У питаннях безпеки важить не тільки те, що автор «хотів сказати», а й те, як цю інформацію можуть використати інші.
Що не варто публікувати
Після обстрілів або під час повітряної тривоги не варто викладати:
– момент вибуху або падіння уламків;
– роботу ППО;
– фото місць влучання;
– відео зруйнованих або пошкоджених об’єктів одразу після атаки;
– уламки ракет чи БпЛА з деталями, які дозволяють їх ідентифікувати;
– роботу військових, поліції, рятувальників або спеціальних служб;
– фото з прив’язкою до адреси, дороги, будівлі чи іншого впізнаваного місця.
Для місцевих груп це особливо актуально. У Шумську чи селах громади навіть невелика деталь на фото може підказати, де саме воно зроблене.
Яка відповідальність може бути
Головна норма, стаття 114-2 Кримінального кодексу України. Вона передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, рух або розташування Збройних сил України чи інших військових формувань в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Якщо фото чи відео після обстрілу фактично розкриває розташування військових, техніки, підрозділів, важливого об’єкта або іншу військово значущу інформацію, це вже може бути не просто необережний допис.
У певних випадках може йтися і про інші статті Кримінального кодексу, залежно від змісту публікації, її наслідків, адресатів і того, чи була мета допомогти державі-агресору.
Водночас не кожне фото автоматично є злочином. Але під час війни ризик настільки високий, що безпечніше не публікувати нічого до офіційного повідомлення.
Що каже судова практика
Верховний Суд уже розглядав справи, пов’язані з поширенням військово значущої інформації.
У справі №682/2254/22 Касаційний кримінальний суд звертав увагу, що стаття 114-2 КК України є спеціальною нормою для злочинів у сфері обігу інформації військового значення. У таких справах важливим є сам факт поширення даних, які могли мати військове значення.
У справі №725/4553/24 (постанова ККС ВС від 23.10.2025) щодо відеозйомки розташування об’єкта Військової служби правопорядку Верховний Суд зазначив: саме фіксування розташування військового об’єкта, перебування біля нього військових чи техніки може створити загрозу такому об’єкту через подальше поширення інформації, незалежно від способу поширення (преса, радіо, телебачення, інтернет, соцмережі).
Тобто судова практика підтверджує: фото або відео, яке здається «звичайним», може мати зовсім іншу оцінку, якщо воно розкриває військово чутливі дані.
Що робити після обстрілу
Якщо ви стали свідком вибуху, падіння уламків або наслідків атаки, найперше, подбайте про безпеку. Відійдіть від небезпечного місця, не чіпайте уламки, не заважайте рятувальникам і службам.
Не публікуйте фото та відео в місцевих групах, навіть якщо вам здається, що «всі й так знають». Дочекайтеся офіційного повідомлення від військової адміністрації, поліції, ДСНС або іншого уповноваженого органу.
Якщо ви вже зробили фото чи відео, не викладайте його в соцмережу. У разі потреби таку інформацію краще передати правоохоронцям або відповідальним службам, а не публічній групі.
Що варто запам’ятати
Під час війни фото після обстрілу, це не просто емоція. Це інформація, яку можуть використати проти нас.
Для Шумська й Шумщини це особливо важливо: у маленькій громаді місця легко впізнаються, а дописи швидко розходяться по групах і приватних чатах.
Тому правило просте: побачили наслідки обстрілу, не знімайте для соцмереж. Зняли, не публікуйте. Дочекайтеся офіційної інформації.
Кілька хвилин стриманості можуть уберегти людей, військових і громаду від нових ризиків.
