«Живий ланцюг» між селами Ходаки та Зіньки, на межі Тернопільської та Хмельницької утворили сьогодні мешканці Шумської та Білогірської громад. Цьогоріч до такої акції, яка уже стала доброю традицією, долучилася і Острозька громада.
А приурочили цю подію Дню Соборності України, який відзначатимемо 22 січня. Саме у цей день, 103 роки тому, був проголошений Акт Злуки Української Народної та Західно-Української республік.
Привітав зі святом голова Кременецької райдержадміністрації Віталій Кудлак, який зазначив, що за всю історію України, питання єдності було одним із найважливіших.
– Ми – єдина Україна, – зазначив під час виступу Шумський міський голова Вадим Боярський. – І нам потрібно бути гідними наших предків і героїв, які будували вільну, незалежну, соборну країну. А ще побажав кожній родині добра, здоров’я, миру, Божого благословення, успіхів у розбудові Шумщини, Білогірщини та всієї України. Слово мали і священнослужителі.
Попри холодну погоду, сильний вітер зі снігом, відбувся святковий концерт завдяки артистам Білогірщини та Шумщини. А на завершення присутні скуштували запашного короваю.
* * *
«Ланцюг єднання» утворили і мешканці Великодедеркальської та Ямпільської громад.
На кордоні, який у свій час роз’єднував по живому єдиний український народ у 1921-1939 роках, з’явилася ще одна символічна точка єднання.
21 січня, в переддень державного свята, Дня Соборності України, вперше відбулася дружня зустріч представників двох сусідніх територіальних громад – Великодедеркальської та Ямпільської.
На відрізку автошляху «Кременець-Ржищів», яку у народі називають «Чумацьким шляхом», організували акцію «Ланцюг єднання», обмінялися запашними короваями, приймали вітання від керівника Великодедеркальської громади Юрія Панасюка, секретаря Ямпільської селищної ради Таміли Кішан, першого заступника Кременецької районної державної адміністрації Василя Хортика.
Самодіяльні артисти двох адміністративних утворень, а це – народні колективи «Калина»(Великі Дедеркали), «Темний гай» ( Темногайці) , жіночий вокальний ансамбль «Берегиня» (Миклаші) додали святу урочистості. А частування запашними чаєм та кавою, іншими смаколиками зробили перебування у січневому полі з морозно-вітряною погодою більш комфортним.
Так народилася ще одна, сподіваємося, довговічна традиція.
Мар’яна ПАРАЩИНЕЦЬ, Володимир ГАВРИЛЮК.
