Сьогодні моя співрозмовниця – голова громадської організації «Зроби крок до мрії» Юлія Керея. Ця ГО діє на теренах Шумщини, а, зокрема, у селі Бриків, недавно. Але за рік своєї активної робити стала впізнаваною та активно розвивається.
– Юліє, як з’явилася ідея створити громадську організацію?
– Усе розпочалося із діяльності активних мешканців Брикова, яким небайдужа доля нашого села. Спочатку ми залучали їх до волонтерської роботи у «Пластовій домівці».
Потім наша молодь зібралася на Різдво та пішла колядувати, щоб зібрати кошти на підтримку односельців, які у рядах ЗСУ захищають Україну на війні.
Тоді вдалося наколядувати 80 тисяч гривень. Ми запитували воїнів про їхні потреби та, у міру наших можливостей, старалися їх підтримати.
– І ви тоді зрозуміли, що є з ким працювати?
– Так, я запропонувала зареєструвати нашу ГО офіційно, адже розуміла, що так ми зможемо подавати грантові заявки та пробувати залучати донорські кошти для нашої роботи, для розвитку села. І перші кроки у цьому напрямку уже робимо.
– А чому така назва – «Зроби крок до мрії». Як вона народилася?
– Спочатку були різні пропозиції. Та ми зійшлися на тому, щоб не використовувати високих гасел, та назвати нашу ГО якось простіше. Спочатку вона звучала по-іншому – «Крок до мрії». Та коли подала документи для реєстрації, то виявилося, що така ГО в Україні уже є, тому у процесі довелося переробляти статут і додати до назви ще одне слово. Так і з’явилася ГО «Зроби крок до мрії».
– Бачу, ви маєте свій логотип.
– Так, у ньому зашифроване слово «мрія». Спочатку Таня Янюк накидала його чорновий варіант, а Таня Ящук трохи опрацювала, і тепер маємо такий логотип.
– Скажіть, а скільки членів налічує ваша організація?
– Якщо говорити про активних людей, то це десь від 12 до 25, які постійно працюють. Але є ще волонтери, які долучаються до діяльності нашої ГО, як ось Бриківська гімназія, її директорка. Допомагають парафіяни ПЦУ с.Бриків. Якщо організовуємо якісь збори, то не всі люди вміють перерахувати кошти на картку банку, тому у церкві тоді встановлюють скриньку, і вони таким чином можуть долучитися.
– Ви сплачуєте членські внески?
– Ні, наразі такого рішення не приймали.
– А як формуєте бюджет своєї організації?
– Наразі наша робота спрямована на підтримку ЗСУ, тому багато волонтеримо, беремо участь у благодійних ярмарках, самі їх організовуємо.
Наприклад, дуже гарно долучилися до ярмарку з нагоди Дня громади та Дня Незалежності України. Ми зібралися, обговорили ідею, розподілили обов’язки. Кожен мав завдання і у роботу вкладав власні ресурси. А тоді зібрані кошти ми використали для того, щоб підтримати наших воїнів-односельців.
– Тобто така ініціативність ГО призвела до того, що ваша діяльність активізовується з кожним днем?
– Ми спробували самостійно організувати збір коштів, доклали для цього чимало зусиль, і у нас вийшло – таким чином вдалося придбати та відправити на фронт один дрон «Мавік-3» та один дрон-бомбер із серії «Дикі шершні» для 18 слов’янської бригади Національної гвардії України.
За кошти, які вторгували на благодійному ярмарку до Дня незалежності, придбали для нашого захисника-бриківчанина тепловізора із прицілом.
Тоді ми вирішили: якщо можемо щось зробити, то нащо сидіти, склавши руки. Треба діяти. Ці збори ми організували від початку до кінця. Скажу відверто, що тепер нелегко це робити. Та ми справилися.
Зараз активно плетемо маскувальні сітки, маємо для цього приміщення у Брикові. Долучаємося до різних зборів, які організовують волонтери, дружини військових. Оголошуємо збір продуктів харчування для потреб фронту та виконуємо цю роботу. Приєдналися до зборів, які відбувалися для Андрія Данилюка – чоловіка нашої односельчанки, а також для Андрія Мамчура. Наша ГО навіть отримала за це подяку від 155-ої бригади.
– Щоб зібрати кошти, ви часто організовуєте лотереї. Як вам це вдається?
– Вирішили, що так можна працювати на підтримку ЗСУ. Наприклад, зібравши кошти на ярмарку, вирішили придбати за них лоти для лотереї, розіграти їх. У підсумку вдається заробити більше. Члени організації долучаються, як можуть. Креативимо, народжуються різні ідеї, і ми їх втілюємо у життя. Виставляли, як лоти, лавочки, які виготовив мій чоловік Олександр Керея. Потім придумали зробити лавочки із палетів, розфарбували їх у патріотичні кольори, і ця лотерея швидко розійшлася.
Також для того, щоб виставити приз, звертаємося за допомогою до підприємств та підприємців громади. Хтось відмовляє, хтось підтримує – надає сертифікати чи кошти, і вже маємо лот для розіграшу.
Долучаються наші бриківчани. Ось родина Стадніків надала для лотереї поросят від свиноматки з власного господарства. Членкиня нашої організації запропонувала розіграти, як лот, висловухих котиків. Один з них навіть поїхав, як виграш, у Польщу.
Лавочку у патріотичному стилі виграла жінка з Очакова. Виявилося, що вона спілкується із членкинею нашої організації. Каже, що по сусідству із нею дислокуються наші воїни, і вона вирішила долучитися, щоб підтримати ЗСУ. «Навіть, якщо я не зможу забрати виграш, буде тобі пам’ять, якщо мене не стане», – з такою пропозицією звернулася вона до знайомої із Брикова. Та приз таки знайшов свою власницю – ми змогли доставити виграш.
Патріотичну лавку виготовив Богдан Золотун, рідний брат якого із перших днів на війні.
Ще у якості лотів свої вироби – розмальовані шопери – надають Таня Ящук та її сестра. З медом виручає родина Бензелів із Коновиці.
Дуже допомагає місцеве ФГ «Беріжок». Скільки б ми не зверталися до цього фермерського господарства, його керівник Андрій Янюк ніколи не відмовляє. Ось днями він знову перерахував для ГО 10000 грн – за ці кошти ми придбали тканину для плетіння маскувальних сіток. Долучається дружина Андрія Івановича. Пані Тетяна займається квітами, тому надавала неодноразово саджанці рослин як лоти для лотереї, і вони дуже заходили людям.
– Крім волонтерської роботи, маєте ще плани розвитку вашої громадської організації?
– Так, дуже хочемо зробити щось корисне для села. Бо найбільше вбиває, коли люди байдужі. Так не має бути. Ми мусимо об’єднуватися і спільно долучатися до розвитку Брикова. Розуміємо, що зараз війна, і з бюджету нам коштів ніхто не дасть, але можемо потроху долучатися самі і пробувати щось робити. Залучати інші ресурси, докладатися власною працею, навчатися і пробувати себе у грантовій роботі.
Нещодавно ми організували осінню фотозону у центрі села. Хочеться, щоб було місце, куди можна прийти відпочити, погратися із дітьми. Усе це під силу, треба для початку мати бажання щось змінити та об’єднуватися навколо цього.
Є у селі приміщення колишньої контори – воно у приватній власності. Але якщо буде добра ідея і бажання її втілити, власник готовий нам його передати. Адже у Брикові потрібне таке місце, де можна зібратися, обговорити різні ідеї, проблеми, запропонувати своє бачення розвитку села.
До повномасштабної війни у Брикові мала відбутися реалізація проєкту по облаштуванню зеленого театру. На жаль, через війну це зараз не фінансується. Але ми вже обговорювали, що багато чого можна зробити власними силами. Головне – мати бажання і діяти спільно, не бути байдужими та підтримувати один одного у добрих намірах. Коли так буде, то вдасться багато чого змінити.
– Що ж, щасти вашій громадській організації. Нехай ті кроки, які ви робите на шляху до своєї мрії, переростуть у потужну підтримку односельців, і спільно вдасться реалізувати багато добрих ідей.
